Нарешті-то ми спимо окремо від дітей. З якого віку діти повинні спати окремо від батьків?

Всім привіт. Сьогодні поговоримо про роздільне сні батьків та їх дітей.

З якого віку діти повинні спати окремо від батьків?

Коли це настає час в нашому житті?

Потрібно прислухатися до порад педіатрів, у випадках роздільного сну батьків та їх дітей?

До кого прислухатися і в кого отримати пораду з цього приводу?

Ці та інші подібні питання, пов’язані з нашою сьогоднішньою темою, мучать більшість батьків в світі. Звичайно, деякі не мучаться і чинять як хочуть. АЛЕ, ми розглянемо це питання виходячи з наукових термінів (досліджень), порад лікарів (педіатрів), а також нашого батьківського досвіду. А вам вже вирішувати – надходити також по-своєму.

Мабуть можна відразу почати з досліджень, які проводилися американськими вченими. Ними було виявлено, що оптимальний вік, до якого батьки можуть спати зі своїми дітьми в одному ліжку – це півроку (перший етап). Потім, батьки можуть спати зі своїми дітьми в одній кімнаті, але не в одному ліжку. З півроку дитина повинна спати в своєму ліжку. Присутність батьків під час сну їх дитини, у цій кімнаті допускається, але на окремому ліжку. Цей період зазвичай триває до одного року (другий етап). Ну і нарешті в період до одного року ( третій етап) наші діти повинні спати у своїй кімнаті і в ліжку, без присутності батьків.

До речі, до порад педіатрів звичайно теж необхідно прислухатися. Вони в свою чергу, радять діяти виходячи з обставин, які є в родині і безпосередньо навколо дитини. Іншими словами, ми повинні враховувати психологічний стан наших дітей та навколишню обстановку. Наприклад:

• – чи спокійно спить дитина вночі?
• – що його турбує або дратує?
• – чи часто дитина прокидається вночі?
• – сприятлива чи обстановка в кімнаті (дитяче ліжко, подушка, іграшки, картини, штори, денне світло і т. д. )?

За словами педіатрів, кожна дитина – це індивідуальна особистість, не схожа один на одного. Це не робот, якого можна запрограмувати. Дитина має зростати в любові і турботі.

У одних немовля спить спокійно в своєму ліжку і з першого місяця життя, а у інших він спить разом з батьками до 2-3 років. І якщо ваша дитина, вночі часто прокидається, або часто плаче, у зв’язку з чим ви берете його до себе в ліжко, щоб заспокоїти. І там він спить з вами відмінно і спокійно – це означає, що ви все робите правильно. В таких випадках, за порадами наших педіатрів, не варто зціпивши зуби змушувати дитини спати окремо. Не турбуйтеся, час окремого сну прийде. Ви самі це відчуєте. На черговому прийомі у педіатра, розкажіть йому, як ваша дитина спить і тоді спільно з лікарем, ви прийміть рішення про роздільне сні вас і вашої дитини.

Звичайно, ніхто з нас не повинен дотримуватися всі вищевказані етапи, які були приведені американськими вченими. Адже у кого-то діти з народження сплять у своїх ліжках, а хтось постійно спить зі своїми дітьми в одному ліжку. В кожного батька і кожної мами свої прояви турботи і тепла до своєї дитини. Крім того, “дитячий сон” і “материнська зв’язок з дитиною” – це дуже величезні (або об’ємні) поняття і до кінця наукою не вивчені.

Виходячи з нашого досвіду, можу сказати, що ми з моєю дружиною діяли по ситуації, а також грунтуючись на наших батьківських інстинктах.

Наша дочка – Віра, спала в своєму ліжечку з народження. Коли її щось турбувало і вона погано спала, ми з дружиною брали її до себе в ліжко. Так, забув сказати, що спали ми в цій же кімнаті. Так, вона у нас кочувала (ночуючи іноді в своєму ліжку, а іноді в нашому) до 2-х років.

Потім народився Мишко. Він теж спав з народження у своєму ліжечку, але на відміну від своєї сестри, частенько любив спати разом з мамою і рідко коли міг проспати цілу ніч в ліжку. Цей період у Михайла тривав близько 2,5 років.

Тепер у нас ситуація така: Вірі – 5 років, Михайлу – 3,5 і вони сплять в своїй кімнаті, на своїх окремих ліжках. З розвитком і з психікою у них все в порядку. Звичайно, буває відбувається таке, що Віра або Міша, прокидаються від поганого сну чи від того, що хтось з них скучив. Після чого вони приходять до нас в кімнату і лягають в нашу ліжко. У цьому ми не можемо їм відмовити. Це відбувається зазвичай під ранок, за годину до підйому.